Усі розділи
Допомогти проекту

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.
Наталія Лебідь

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.
Олександр Скрипник
ОУНспецслужбиархів

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.
Євген Солонина
Коротко
21 лютого, 14:27

АНОНС: Публічна лекція Володимира Бірчака у Луцьку "Останні повстанці 1960-1967 рр."

21 лютого, 08:54

У музеї "Територія Терору" оцифрують документи з архівів радянських політвʼязнів

20 лютого, 09:24

АНОНС: Розмова з Володимиром В'ятровичем "Три роки столітньої війни"

19 лютого, 09:21

У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

Всі новини
Артефакти

Перші хвилини звільнення табору Аушвіц. Унікальні ФОТО

Українські дисиденти і політв'язні. Фото з Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні

Унікальні фото Легіону УСС на Рогатинщині. Частина 2

Унікальні фото Легіону УСС на Рогатинщині

Колонки

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.
21 лютого 2025

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.
19 лютого 2025

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.
17 лютого 2025

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.
17 лютого 2025
Всі колонки
Тексти

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.
18 лютого 2015

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.
21 лютого 2025 — Олександр Скрипник

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.
19 лютого 2025 — Євген Солонина

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
18 лютого 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Інтерв'ю

Я "по жизни" журналіст, редактор і видавець..."

Це інтерв'ю із Сергієм Набокою я записав 1 листопада 2002 р. у кав'ярні на Хрещатику, неподалік офісу радіо "Свобода". Говорили ми довго, залишилося дві повні касети його голосу. Сергій легко погодився розповісти – "все, що пам"ятаю, старий" – для майбутньої книги про український самвидав кінця 80-х років. У роки оксамитової національно-демократичної революції йому довелось водночас бути і громадським діячем (голова Українського культурологічного клубу), і політиком (член Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки), і, ясна річ, журналістом.
19 січня 2023 — Вахтанг Кіпіані
1943-2022: Від нацистів – до рашистів
9 травня 2022 — Олександр Пастернак
Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух
5 січня 2022 — Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
До 90-річчя Михайлини Коцюбинської
27 грудня 2021 — Євген Захаров
Календар
23 лютого в історії

1455 - вийшла друком 42-рядкова Біблія Йоганна Гутенберга, що служить традиційною точкою відліку історії друкарства в Європі

1685 - народився Георг Гендель, німецький композитор

1854 - проголошена Оранжева Вільна держава

1874 - англієць Уолтер Уїнгфілд запатентував винайдену ним гру - теніс

1878 - народився Казимир Малевич, український і російський художник-абстракціоніст польського походження

1918 - почалися бої німецьких військ із новоствореною більшовицькою армією під Псковом

1930 - після поранень, завданих комуністами, помер штурмовик Хорст Вессель, який згодом став символом-мучеником німецьких нацистів

1944 - почалася депортація чеченського та інгуського народів у Сибір

1954 - народився Віктор Ющенко, президент України

1997 - вчені з Единбурга повідомили про успішне клонування вівці

Всі події за цю дату
Теми
Спецпроект
Голодомор 1932-1933
Сталін як Путін. Голодомор – реакція на мільйонний селянський «Майдан» початку 1930-х
Відео

«Варшавська битва - битва, що врятувала Європу?». Онлайн-конференція

1920 – це був період коли поляки і українці воювали пліч о пліч. Як це було? Які були наслідки битви? Чи це дійсно була битва, що врятувала Європу?
14 січня 2021
Дебати адвокатів. "Справа Василя Стуса"
23 жовтня 2020
2018: Останній парад Незалежності?
9 липня 2019
1933: Атентат Миколи Лемика на представника радянського консула у Львові
21 жовтня 2018 — Вахтанг Кіпіані
Історична правда
з Вахтангом Кіпіані
Щотижневий історичний тележурнал - єдиний на українському телебаченні. У кожній програмі - нові портрети героїв, костюми з епохи, про яку йдеться.
Розсекречена історія
з Олександром Зінченком
Про таємні сторінки минулого нашої країни, невідомі факти її творення та радянські міфи, яких за 25 років досі повністю не вдалося позбутися.
Книги

"Моссад". Легенда і реальність

Якось після ліквідації українськими спецслужбами зрадника Іллі Киви поблизу Москви та одного з колаборантів, Олега Попова, в окупованому Луганську російська пропагандистка Ольга Скабєєва з подивом, змішаним чи то зі страхом, чи з обуренням, запитала: "Це що, "Моссад"?".
26 червня 2024 — Юрій Рудницький
Криворівня. Українські Атени. Уривок з книги «Карпати. Коротка історія мандрів»
15 квітня 2024 — Ірина Пустиннікова
Інформаційний потенціал усної історії (на прикладі Голодомору-33 як геноциду)
13 квітня 2024 — Станіслав Кульчицький
Допомогти проекту
Support the project

Єдиним джерелом існування «Історичної правди» є пожертви наших доброчинців. Це дозволяє оплачувати роботу редакції.

Ми є найбільшим за аудиторією незалежним ресурсом про українське минуле. Від моменту заснування «Історична правда» — це більше 21 мільйона користувачів, більше 11 тисяч науково-популярних, наукових та полемічних публікацій, 600 авторів, 7 спецпроектів.

«Історична правда»: Не закриваємося. Змінюємося!

Спецпроекти
Друга світова війна
Зі Свободою на свободу. Українці та українські чехи в 1-му Чехословацькому армійському корпусі
Динамічний музей
Музейні бабусі у смертельній небезпеці!
Голодомор
Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»
Катинська справа
Година папуги. Горбачов бреше
Всі спецпроекти «Історичної правди»